Материал: Без названия (ID:48474)

ВНИМАНИЕ! Данная работа недоступна по причине блокировки учетной записи продавца!

Смотреть похожие работы других продавцов >>>

НазваниеБез названия (Код работы:48474)
СодержаниеИзвините, данная работа временно недоступна!
Б.1 3
Філософія як духовно-практична форма освоєння дійсності. Її смисл та призначення. 3
2. Практика як спосіб відношення людини до світу і самої себе. Суб’єкт-суб’єктні та суб’єкт-б’ектні відносини в практиці. 3
3. Платон “Держава” 3
Б. 2 4
1. Історичні типи свідомості 4
2. Проблема практики у пізнанні. Практика як критерій істини та проблеми істиності самої практики. 4
3. Арістотель”Політика” 4
Б.3 4
1. Проблема істини в історії філософії 4
2. Формування та розвиток їдеї суспільного прогресу в історії філософії та суспільно-політичної думки. 5
3. Арістотель”Метафізика” 5
Б.4. 5
1. Істина як мета, процес, результат і передумова перманентного розвитку пізнавального процесу. 5
2. Форми державного устрою 6
3. Бекон”Новий Органон” 6
Б.5 7
1. Філософія як форма суспільної свідомості, особливий тип знання. Співвідношення філософії та науки 7
2. Взаємозв’язок абсолютної та відносної істини. Проблема догматизму та релятивізму. 7
3. Ерік Фром “Втеча від свободи” 8
Б.6 8
1. Головні концетції творчості в історії філософії. Творчістб як найвища форма активності людини. 8
2. Гуманістичний характер та методологічна спрямованість соціальної філософії 8
3. Гоббс “Левіфан” 8
Б.7 9
1. Специфіка філософії стародавніх Індії та Китаю 9
2. Філософсько-світоглядні засади, методологічні рівні, підходи та засоби соціально-філософського знання. 9
3.Декарт “Міркування про метод” 10
Б.8 10
1. Філософія Середньовіччя:теоретичний характер та основні етапи розвитку. 10
2. Проблеми побудови теоретичних моделей суспільства 11
3. Гегель”Наука логіки” 12
Б.9 12
1. Філософія в епоху відродження. Її антропоцентричний характер та основні напрями. 12
2. Держава як соціальний і політико-правовий інститут. Історичні етапи держави 13
3. Кант “Критика чистого розуму” 13
Б.10. 14
1. Проблема методу в епоху нового часу. Емпіризм та раціоналізм як головні методологічні протилежності. 14
2. Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічне буття та екологічна свідомість. 14
3. Камю “Бунтівна людина”. 14
Б.11 15
1. Філософія Просвітництва. Її характерні риси. Основні напрями. Місце і роль в історії культури. 15
2. Методологія формаційного аналізу суспільства та її значення для пізнання суспільства 15
3. Шпенгер “Присмарк Європи” 16
Б.12 16
1. Німецька класична філософія. Її роль та місце в історії світової філософії. 16
2. Основні сфери життєдіяльності людей в суспільтві:економічна, соціальна, політична, духовна. 16
3. Ясперс “Сенс та призначення історії” 17
Б. 13 17
1. Проблема свідомості у філософії. Відносна самостійність та творча активність свідомості. 17
2. Соціальне буття суспільства. 18
3. Макс Вебер "Протестантська етика і дух капіталізму". 18
Б. 14 19
1. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні. 19
2. Суспільне виробництво: його сутність, структура та роль у житті суспільства. 20
3. Шарден "Феномен людини". 20
Б. 15 20
1. Головні напрями сучасної світової філософії (філософія життя, фрейдизм, неофрейдизм, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, феноменологія, герменевтика, екзістенціоналізм, неотомізм). 20
2. Соціальна структура суспільства. Сутність, історичні тенденції розвитку. 21
3. Гельвецій "Про людину". 21
Б. 16 22
1. Релігійна філософія в Росії. Слов'янофільство та західництво як дві лінії розвитку 22
російської філософії. 22
2. Поняття духовного життя суспільства. 23
3. Сорокін "Людина, природа, цивілізація*'. 24
Б. 17 25
1. Філософський зміст категорії буття. Розвиток уявлень про буття в історії філософії, 25
його сутність та форми. 25
2.Поняття суспільної свідомості: структура, типи, види, рівні та форми суспільної свідомості. 25
3. Поппер "Відкрите суспільство та його вороги". 26
Б. 18 26
1. Співвідношення категорій буття, матерія, свідомість. 26
2. Духовна культура в контексті класових і загальнолюдських закономірностей і пріоритетів. 27
3. Макіавеллі "Державець". 27
Б. 19 28
1. Розвиток уявлень про матерію в історії філософії. 28
2. Політичне буття суспільства: сутність, структура, закономірності та сучасні тенденції розвитку. 28
3.Гадамер "Істина та метод". 29
Б. 20 29
1. Принцип матеріальної єдності світу як теоретична основа вчення про форми руху матерії. 29
2. Політика як суспільне явище. Особливості політичної форми суспільної свідомості. Філософські проблеми сучасної політичної реформи в Україні. 29
3. Кун "Структура наукових революцій". 30
Б. 21 30
1. Філософське вчення про розвиток. Діалектичне та метафізичне розуміння розвитку. 30
2. Співвідношення політики, права та ідеології. 30
Б. 22 31
1. Основні функції філософії: свтоглядна, методлологічна, практична, пізнавальна, аксеологічна, ідеологічна, гуманістична. 31
2. Сутність, походження та історичні закономірності розвитку держави. 31
3. Фрейд "Вступ до психоаналізу. Лекції*". 32
Б. 23 33
1. Методологія сучасного наукового пізнання. Поняття герменевтики. 33
2. Шляхи побудови правової держави в У країні. 33
3. Бєрдяєв "Філософія свободи". 34
Б. 24 34
1. Діалектика як вчення про найбільш загальні закони розвитку універсуму. Зміст основних законів діалектики. 34
2. Особистість як предмет філософського аналізу. 34
3. Липинський "Листи до братів-хліборобів". 35
Б. 25 35
1. Природа філософських категорій. Основний зміст категорій діалектики. 35
2. Сучасні постіндустріальні концепції суспільного розвитку (Белл, Тоффлер, Кан). 36
3. Франко "Що таке поступ". 36
Б. 26 36
1. Методологічне значення принципів, законів і категорій діалектики для пізнання і практичної діяльності. 36
2. Соціальне прогнозування як форма конкретизації випередженого відображення дійсності. 36
3. Хайдегер "Що таке метафізика". 37
Б. 27 37
1. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів: софістики, еклектики, метафізики. 37
2. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. 37
3. Франк "Духовні основи суспільства". 38
Б. 28 39
1. Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Основні принципи теорії пізнання та багатоманітність його форм. 39
Сутність і критерії суспільного прогресу. Діалектика відносного та абсолютного у 2. суспільному прогресі. 39
Б. 29 40
1. Діалектика як система категорій, законів та принципів. 40
2. Культура як форма прояву і розвитку сутнісних сил людини, спосіб її самовизначеності та міра людяності. 40
3.Маркс "До критики політичної економії. Передмова". 41
Б. ЗО 41
1. Основні рівні, форми та методи наукового пізнання. 41
2. Історична багатоманітність типів культур та їх взаємодія. Загальнолюдське та національне в культурі. 42
3. Ніцше "Воля до влади". 42
Б.1 3
Філософія як духовно-практична форма освоєння дійсності. Її смисл та призначення. 3
2. Практика як спосіб відношення людини до світу і самої себе. Суб’єкт-суб’єктні та суб’єкт-б’ектні відносини в практиці. 3
3. Платон “Держава” 3
Б. 2 4
1. Історичні типи свідомості 4
2. Проблема практики у пізнанні. Практика як критерій істини та проблеми істиності самої практики. 4
3. Арістотель”Політика” 4
Б.3 4
1. Проблема істини в історії філософії 4
2. Формування та розвиток їдеї суспільного прогресу в історії філософії та суспільно-політичної думки. 5
3. Арістотель”Метафізика” 5
Б.4. 5
1. Істина як мета, процес, результат і передумова перманентного розвитку пізнавального процесу. 5
2. Форми державного устрою 6
3. Бекон”Новий Органон” 6
Б.5 7
1. Філософія як форма суспільної свідомості, особливий тип знання. Співвідношення філософії та науки 7
2. Взаємозв’язок абсолютної та відносної істини. Проблема догматизму та релятивізму. 7
3. Ерік Фром “Втеча від свободи” 8
Б.6 8
1. Головні концетції творчості в історії філософії. Творчістб як найвища форма активності людини. 8
2. Гуманістичний характер та методологічна спрямованість соціальної філософії 8
3. Гоббс “Левіфан” 8
Б.7 9
1. Специфіка філософії стародавніх Індії та Китаю 9
2. Філософсько-світоглядні засади, методологічні рівні, підходи та засоби соціально-філософського знання. 9
3.Декарт “Міркування про метод” 10
Б.8 10
1. Філософія Середньовіччя:теоретичний характер та основні етапи розвитку. 10
2. Проблеми побудови теоретичних моделей суспільства 11
3. Гегель”Наука логіки” 12
Б.9 12
1. Філософія в епоху відродження. Її антропоцентричний характер та основні напрями. 12
2. Держава як соціальний і політико-правовий інститут. Історичні етапи держави 13
3. Кант “Критика чистого розуму” 13
Б.10. 14
1. Проблема методу в епоху нового часу. Емпіризм та раціоналізм як головні методологічні протилежності. 14
2. Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічне буття та екологічна свідомість. 14
3. Камю “Бунтівна людина”. 14
Б.11 15
1. Філософія Просвітництва. Її характерні риси. Основні напрями. Місце і роль в історії культури. 15
2. Методологія формаційного аналізу суспільства та її значення для пізнання суспільства 15
3. Шпенгер “Присмарк Європи” 16
Б.12 16
1. Німецька класична філософія. Її роль та місце в історії світової філософії. 16
2. Основні сфери життєдіяльності людей в суспільтві:економічна, соціальна, політична, духовна. 16
3. Ясперс “Сенс та призначення історії” 17
Б. 13 17
1. Проблема свідомості у філософії. Відносна самостійність та творча активність свідомості. 17
2. Соціальне буття суспільства. 18
3. Макс Вебер "Протестантська етика і дух капіталізму". 18
Б. 14 19
1. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні. 19
2. Суспільне виробництво: його сутність, структура та роль у житті суспільства. 20
3. Шарден "Феномен людини". 20
Б. 15 20
1. Головні напрями сучасної світової філософії (філософія життя, фрейдизм, неофрейдизм, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, феноменологія, герменевтика, екзістенціоналізм, неотомізм). 20
2. Соціальна структура суспільства. Сутність, історичні тенденції розвитку. 21
3. Гельвецій "Про людину". 21
Б. 16 22
1. Релігійна філософія в Росії. Слов'янофільство та західництво як дві лінії розвитку 22
російської філософії. 22
2. Поняття духовного життя суспільства. 23
3. Сорокін "Людина, природа, цивілізація*'. 24
Б. 17 25
1. Філософський зміст категорії буття. Розвиток уявлень про буття в історії філософії, 25
його сутність та форми. 25
2.Поняття суспільної свідомості: структура, типи, види, рівні та форми суспільної свідомості. 25
3. Поппер "Відкрите суспільство та його вороги". 26
Б. 18 26
1. Співвідношення категорій буття, матерія, свідомість. 26
2. Духовна культура в контексті класових і загальнолюдських закономірностей і пріоритетів. 27
3. Макіавеллі "Державець". 27
Б. 19 28
1. Розвиток уявлень про матерію в історії філософії. 28
2. Політичне буття суспільства: сутність, структура, закономірності та сучасні тенденції розвитку. 28
3.Гадамер "Істина та метод". 29
Б. 20 29
1. Принцип матеріальної єдності світу як теоретична основа вчення про форми руху матерії. 29
2. Політика як суспільне явище. Особливості політичної форми суспільної свідомості. Філософські проблеми сучасної політичної реформи в Україні. 29
3. Кун "Структура наукових революцій". 30
Б. 21 30
1. Філософське вчення про розвиток. Діалектичне та метафізичне розуміння розвитку. 30
2. Співвідношення політики, права та ідеології. 30
Б. 22 31
1. Основні функції філософії: свтоглядна, методлологічна, практична, пізнавальна, аксеологічна, ідеологічна, гуманістична. 31
2. Сутність, походження та історичні закономірності розвитку держави. 31
3. Фрейд "Вступ до психоаналізу. Лекції*". 32
Б. 23 33
1. Методологія сучасного наукового пізнання. Поняття герменевтики. 33
2. Шляхи побудови правової держави в У країні. 33
3. Бєрдяєв "Філософія свободи". 34
Б. 24 34
1. Діалектика як вчення про найбільш загальні закони розвитку універсуму. Зміст основних законів діалектики. 34
2. Особистість як предмет філософського аналізу. 34
3. Липинський "Листи до братів-хліборобів". 35
Б. 25 35
1. Природа філософських категорій. Основний зміст категорій діалектики. 35
2. Сучасні постіндустріальні концепції суспільного розвитку (Белл, Тоффлер, Кан). 36
3. Франко "Що таке поступ". 36
Б. 26 36
1. Методологічне значення принципів, законів і категорій діалектики для пізнання і практичної діяльності. 36
2. Соціальне прогнозування як форма конкретизації випередженого відображення дійсності. 36
3. Хайдегер "Що таке метафізика". 37
Б. 27 37
1. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів: софістики, еклектики, метафізики. 37
2. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. 37
3. Франк "Духовні основи суспільства". 38
Б. 28 39
1. Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Основні принципи теорії пізнання та багатоманітність його форм. 39
Сутність і критерії суспільного прогресу. Діалектика відносного та абсолютного у 2. суспільному прогресі. 39
Б. 29 40
1. Діалектика як система категорій, законів та принципів. 40
2. Культура як форма прояву і розвитку сутнісних сил людини, спосіб її самовизначеності та міра людяності. 40
3.Маркс "До критики політичної економії. Передмова". 41
Б. ЗО 41
1. Основні рівні, форми та методи наукового пізнання. 41
2. Історична багатоманітність типів культур та їх взаємодія. Загальнолюдське та національне в культурі. 42
3. Ніцше "Воля до влади". 42
Смотрите также

© 2013 - 2021 refsbank.info